Дмитро Лео. Притча «Якщо ми ігноруємо те, що написано»

2 листопада 2014

Історія про двох мандрівників, які прийшли до тихого озера, але навіть не підозрювали, яку небезпеку воно приховує.

Притча «Якщо ми ігноруємо те, що написано»

Одного разу двоє мандрівників зупинилися на привал біля тихого красивого озера. Вони підкріпилися їжею, трохи відпочили, а потім пішли до води, щоб скупатися. Один із мандрівників одразу стрибнув у воду й почав купатися, а інший не пішов у воду, бо вдалині побачив табличку з якимось написом.

Табличка була далеко від місця, де вони перебували, але він вирішив дістатися до неї, щоб прочитати, що там написано.

Коли він підійшов до таблички, там було написано, що купатися в озері небезпечно для життя і категорично заборонено. Він швидко повернувся до місця, де вони були, і крикнув своєму другові, щоб той виходив із води, бо тут купатися небезпечно.

Той, хто купався, відповів: «Не звертай уваги на це, мабуть, це приватна власність, тому й табличку повісили.

Подивися, вода чиста, немає жодної течії, акул і крокодилів тут точно немає. Усе гаразд. Не бійся, заходь купатися…» Але друг відповів: «Я не буду тут купатися і прошу тебе прямо зараз вийти з води». У відповідь він почув: «Добре, добре, не переживай, зараз вийду, ще пару хвилин — і все», — і продовжив купатися.

Минуло кілька хвилин, і раптом щось сталося на дні озера: на воді з'явилися кола, утворилася вирва, і сильна течія почала тягнути мандрівника, який купався, до вирви. Він почав кричати про допомогу, бо не міг впоратися з течією, і за мить його поглинула вода.

Його друг стояв на березі й голосно плакав, бо нічим не міг допомогти йому в цій ситуації. Він не міг сам стрибнути у воду, адже його теж затягнуло б у вирву, і не міг покликати когось на допомогу, бо вони були дуже далеко від людей.

Автор: Дмитро Лео

Пожертвування
Ваші пожертвування допомагають нам служити багатьом людям. Дякуємо за вашу щедрість!