Хлопчик, сидячи на краю ліжка, сказав мамі: «Мамо, у мене все добре, не переживайте за мене, мій час закінчився, Ісус забирає мене на Небеса»
Хлопчик помирав від раку крові, по всьому тілу були метастази. Його лімфовузли на шиї настільки розпухли, що шия злилася з головою. Голова стала неймовірно великого розміру. Через пошкодження тканин хлопчик уже не міг говорити, а міг лише трохи чути й ледве рухатися.
Ми молилися за хлопчика багато разів протягом двох тижнів
Одного дня, коли ми увійшли до будинку, мама хлопчика вийшла в сльозах і сказала: «Син щойно помер». Ми поспішно вбігли до кімнати й почали інтенсивно молитися. Я пам’ятаю, що він був ще теплим, тому ми молилися й дуже голосно кричали. Не пам’ятаю, скільки ми так молилися, але коли приїхала швидка допомога, нам довелося вийти з кімнати й дозволити лікарям забрати тіло хлопчика.
Ми йшли пригнічені, тому що за кілька днів до його смерті побачили прогрес: хлопчик прийняв молитву покаяння, його болі повністю минули, йому більше не кололи знеболювальні. Він слухав аудіозапис Біблії, і стан його здоров’я ще дещо покращився. Але… хлопчик помер і не воскрес.
Я молився і питав Господа, чому так сталося. Мої друзі також молилися й питали. Відповідь, яку ми отримали, була приблизно такою: «Ви все зробили правильно, Я забрав його додому». Ми не погоджувалися з цією відповіддю й думали, що це наш мозок вигадав таку відповідь. Але…
Через кілька днів мама хлопчика розповіла нам цікаву історію
За пару днів до смерті, після того як ми особливо помолилися й пішли (і я пам’ятаю, що це була вогняна молитва за хлопчика), її син підвівся й сів на краю ліжка! Я хочу, щоб ви зрозуміли: його м’язи вже атрофувалися, і останнім часом його носили. Хлопчик, сидячи на краю ліжка, сказав мамі:
«Мамо, у мене все добре, не переживайте за мене, мій час закінчився, Ісус забирає мене на Небеса».
Але він не міг говорити! Його голосові зв’язки були пошкоджені, а горло стиснуте пухлинами!
Це було справжнє чудо! І мама хлопчика подякувала нам за служіння її синові та за те, що він прийняв Ісуса й вирушив на Небеса. Ці новини підбадьорили нас, хоча в нас і залишилося ще багато запитань.
Будемо й надалі вірити й будемо вірити ще більше!
З любов’ю, Дмитро Лео
