Одного разу, під час служіння чудес, я був у дусі й побачив те, що відбувалося на цьому зібранні.
Усі люди здавалися напівпрозорими, і всередині кожного з них, немов у посудинах, була світла субстанція, схожа на дим. У когось вона наповнювала лише половину, в інших — повністю, а деякі здавалися майже порожніми.
Під час молитви за зцілення з небес почали повільно падати краплі розплавленого світла. Ці краплі падали не як дощ, а плавно, немов сніжинки. Небесний дощ проливався на всіх у залі, але кожен наповнювався по-різному.
Коли хтось наповнювався повністю, субстанція починала переливатися через край, і в цей момент людина спалахувала яскравим світлом, схожим на блискавку. Я чітко розумів, що тієї миті людина отримувала чудо від Господа: хтось — зцілення, хтось — очищення, хтось — прорив або оновлення.
Автор: Дмитро Лео.
