Писання схвалює та заповідає допомагати нужденним: Ізраїлю велено відкривати руку перед бідним, а Іван та Яків говорять, що любов і віра виявляються ділами, а не словами. Ісус у притчі про самарянина говорить: роби так само. Павло закликає до щедрості, підкреслюючи, що давати потрібно добровільно, а не з примусу.
Що Біблія говорить про це
- Повт 15:7–11: Ізраїлю велено не чинити жорстоким своїх сердець і не стискати рук перед бідним братом, а відкрити йому руку та дати те, чого він потребує; не відмовляти, бо наближається рік прощення. Це слова до Ізраїлю в контексті завіту.
- Притч 19:17: про допомогу бідному сказано, що це позика Господеві, за яку Він віддасть. Це слова мудрості, а не спосіб вкласти кошти з обіцяним поверненням.
- Лк 10:25–37: у відповідь на запитання «хто мій ближній» Ісус розповідає, як самарянин змилосердився над пораненим, перев’язав йому рани, відвіз до заїзду та заплатив за догляд, і говорить законникові: іди, і ти роби так само.
- Іван пише, що той, хто має достаток і, бачачи брата в нужді, зачиняє своє серце, не має в собі Божої любові; любити потрібно не словом чи язиком, а ділом та істиною (1 Ін 3:16–18).
- Яків пише, що коли брат або сестра нагі й не мають їжі, а їм лише кажуть: «ідіть з миром, грійтеся», не даючи необхідного для тіла, то від такої віри немає користі: віра без діл мертва (Як 2:14–17).
- Павло розповідає про македонські церкви, які у великій нужді щедро брали участь у служінні святим, говорить, що пише не як наказ, і пише, що кожен має давати, як підказує серце, не з жалем і не з примусу (2 Кор 8:1–15; 9:6–11).
- Мт 25:31–46: Цар говорить, що зроблене «одному з цих Моїх найменших братів» зроблене Йому. Тлумачення різняться: чи стосуються ці слова будь-якого нужденного, чи послідовників Ісуса.
- Висновок: ці тексти схвалюють допомогу нужденним і пов’язують її з любов’ю та вірою; форма й розмір допомоги в них визначені по-різному — для Ізраїлю як закон, для церков як добровільна щедрість.
Коротку відповідь підготувала редакція; тексти віршів — із Біблії «Благословення Отця».
Ключові місця Писання
8 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
Повторення Закону 15:7–11
7 Якщо ж буде в тебе який-небудь убогий із братів твоїх, в одному з осель твоїх, на землі твоїй, яку Господь, Бог твій, дає тобі, то не закам’яніє серце твоє і не стисни руки твоєї перед убогим братом твоїм, 8 але відкрий йому руку твою і позич йому, відповідно до його потреби, у чому він має потребу; 9 стережися, щоб не ввійшла в серце твоє беззаконна думка: «Наближається сьомий рік, рік прощення», і щоб через це око твоє не стало немилосердним до убогого брата твого, і ти не відмовив йому; бо він закличе до Господа на тебе, і буде на тобі [великий] гріх; 10 дай йому [і позич йому стільки, скільки він просить і скільки йому потрібно], і коли даватимеш йому, нехай не сумує серце твоє, бо за це Господь, Бог твій, благословить тебе в усіх справах твоїх і в усьому, що робитиметься твоїми руками; 11 бо вбогі завжди будуть серед землі [твоєї]; тому я й наказую тобі: відкривай руку твою братові твоєму, бідному твоєму та вбогому твоєму на землі твоїй.
Луки 10:25–37
25 І ось один законник устав і, випробовуючи Його, сказав: Учителю! що мені робити, щоб успадкувати вічне життя? 26 Він же сказав йому: у законі що написано? як читаєш? 27 Він відповів: люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого, як самого себе. 28 Ісус сказав йому: правильно ти відповів; так роби, і житимеш. 29 Але він, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусу: а хто мій ближній? 30 На це сказав Ісус: якийсь чоловік ішов з Єрусалима до Єрихона і потрапив до розбійників, які зняли з нього одяг, поранили його та пішли, залишивши його ледве живим. 31 Випадково один священник ішов тією дорогою і, побачивши його, пройшов повз. 32 Так само й левит, будучи на тому місці, підійшов, подивився та пройшов повз. 33 А якийсь самарянин, проїжджаючи, натрапив на нього і, побачивши його, змилосердився 34 і, підійшовши, перев’язав йому рани, поливаючи їх оливою та вином; посадивши його на свого осла, привіз до заїзду й подбав про нього; 35 а наступного дня, від’їжджаючи, вийняв два динарії, дав господареві заїзду й сказав йому: подбай про нього; і якщо витратиш більше, я, коли повернуся, віддам тобі. 36 Хто з цих трьох, як ти думаєш, був ближнім тому, хто потрапив до розбійників? 37 Він сказав: той, хто виявив йому милість. Тоді Ісус сказав йому: іди, і ти роби так само.
Перше послання Івана 3:16–18
16 Любов ми пізнали в тому, що Він поклав за нас душу Свою; і ми повинні класти душі свої за братів. 17 А хто має достаток у світі, але, бачачи брата свого в нужді, зачиняє від нього серце своє, — як перебуває в ньому Божа любов? 18 Діти мої! любімо не словом чи язиком, але ділом та істиною.
Послання Якова 2:14–17
14 Яка користь, брати мої, коли хтось каже, що має віру, але не має діл? Чи може ця віра спасти його? 15 Якщо брат або сестра не мають одягу й щоденної їжі, 16 а хтось із вас скаже їм: «Ідіть з миром, грійтеся та їжте», але не дасть їм потрібного для тіла: яка користь? 17 Так і віра, якщо не має діл, сама по собі мертва.
2-е Послання до Коринтян 8:1–15
1 Повідомляємо вам, брати, про Божу благодать, дану церквам Македонії, 2 тому що серед великого випробування скорботами вони надзвичайно радіють, а їхня глибока убогість виливається у багатство їхньої щедрості. 3 Бо вони добровільно, за своїми силами й навіть понад сили — свідчу: 4 вони дуже переконливо просили нас прийняти дар і їхню участь у служінні святим; 5 і не лише те, на що ми сподівалися, але вони віддали самих себе, насамперед Господу, потім і нам з Божої волі; 6 тому ми просили Тита, щоб він, як почав, так і завершив у вас і цю добру справу. 7 А як ви ряснієте всім: вірою, словом, знанням, усякою старанністю та вашою любов’ю до нас, — так ряснійте й цією чеснотою. 8 Кажу це не як наказ, але старанністю інших випробовую щирість і вашої любові. 9 Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа: Він, будучи багатим, збіднів заради вас, щоб ви Його убогістю збагатилися. 10 Даю щодо цього пораду, бо це корисно для вас, які не лише почали це робити, а й бажали цього ще від минулого року. 11 Тож тепер довершіть саму справу, щоб те, чого ви щиро бажали, було виконане за достатком. 12 Бо коли є старанність, то вона приймається залежно від того, хто що має, а не від того, чого не має. 13 Не потрібно, щоб іншим було полегшення, а вам тягар, але щоб була рівність. 14 Тепер ваш надлишок на поповнення їхнього нестатку, а згодом їхній надлишок на поповнення вашого нестатку, щоб була рівність, 15 як написано: хто зібрав багато, не мав зайвого; і хто мало, не мав нестатку.
2-е Послання до Коринтян 9:6–11
6 При цьому пам’ятайте: хто сіє скупо, скупо й пожне; а хто сіє з благословеннями, з благословеннями й пожне. 7 Кожен нехай дає так, як підказує йому серце, не з жалем і не з примусу, бо Бог любить того, хто дає радісно. 8 А Бог спроможний примножити у вас усяку благодать, щоб ви завжди й у всьому мали достаток і збагачувалися на всяке добре діло, 9 як написано: роздав, розподілив бідним; праведність його перебуває навіки. 10 А Той, Хто дає насіння тому, хто сіє, подасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння, і виростить плоди вашої праведності; 11 у всьому збагачуючи вас для всякої щедрості, яка через нас приносить подяку Богові;
Приповісті 19:17
Хто чинить добро бідному, той позичає Господу, і Він віддасть йому за його добродіяння.
Матвія 25:31–46
31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, 32 і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів; 33 і поставить овець праворуч від Себе, а козлів — ліворуч. 34 Тоді скаже Цар тим, що праворуч від Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте царство, уготоване вам від створення світу: 35 бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був мандрівником, і ви прийняли Мене; 36 був нагий, і ви одягли Мене; був хворий, і ви відвідали Мене; у в'язниці був, і ви прийшли до Мене. 37 Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? або спраглим і напоїли? 38 коли ми бачили Тебе мандрівником і прийняли? або нагим і одягли? 39 коли ми бачили Тебе хворим або у в'язниці та прийшли до Тебе? 40 І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих найменших братів Моїх, то зробили Мені. 41 Тоді скаже і тим, що ліворуч: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволові та ангелам його: 42 бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглим був, і ви не напоїли Мене; 43 був мандрівником, і не прийняли Мене; був нагий, і не одягли Мене; був хворий і у в'язниці, і не відвідали Мене. 44 Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або мандрівником, або нагим, або хворим, або у в'язниці, і не послужили Тобі? 45 Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви не зробили цього одному з цих найменших, то не зробили Мені. 46 І підуть ці на вічну кару, а праведники — у вічне життя.
