Пісня над піснями Соломона – розширений переклад Дмитра Лео

Створюючи цей переклад, ми спиралися на історичні та наукові джерела. Перед нами стояла мета передати точний зміст цього твору.

Вступ від перекладача

Побудова речень суттєво відрізняється від синодального перекладу, але ми не ставили перед собою мету просто зробити щось інакше, а хотіли передати точний зміст цього твору. Попри те, що деякі слова незрозумілі під час перекладу, ми все одно залишили їх такими – відповідно до оригінального єврейського тексту. Інші слова, що стосуються ліричної та культурної оповіді того часу, ми змінили відповідно до історичних джерел.

Наприклад, «цар увів мене до палат» або «царем» – так, згідно зі весільним звичаєм, властивим багатьом народам, зокрема й сирійцям – найближчим сусідам Ізраїлю, нареченого й наречену називали «царем» і «царицею» (цей звичай зберігся і в слов’янських народів).

«Пісня над піснями» відзначається схожістю з давньогрецькою драмою, яка головним чином проявляється в наявності хору «дочок єрусалимських», що періодично вступає в ліричну оповідь. Слово «виноградники» вжито у своєму прямому значенні; у другому – це метафора, що має на увазі молоду та квітучу дівчину. У поетичній мові вислів «стерегти свій виноградник» означає берегти й плекати себе, свою красу та свіжість тощо. Ще, наприклад, рядок «…очі твої голубині під кучерями…» правильно перекладається так: «…очі твої, голубко, під вуаллю (єврейське слово, що означає жіночу накидку)…» тощо.

Дмитро Лео

Пісня над піснями Соломона

(Дослівно – найкращі пісні з усіх пісень)

У єврейській Біблії книга «Пісня над піснями» міститься серед «агіографів» (євр.: «кетубім») – третьої й останньої частини єврейського канону. З VIII століття по Р. Х. вона входить до складу п’яти «мегіллот», тобто сувоїв, які читають під час великих свят, зокрема на Песах.

Розділ 1

1. Нехай він покриває мене поцілунками своїх уст! Бо любов (ласка, ніжність) твоя приємніша за вино.
2. Ім’я твоє — як приємне миро, як розлите миро. Тому дівчата люблять тебе.
3. Забери (заволодіти, тягнути) мене, і я побіжу за тобою. Жених увів мене до своєї внутрішньої кімнати. Я тріумфую і радію, згадуючи твою любов, що краща за вино. Є за що любити тебе.
4. Мої подруги! (досл. Дочки Єрусалимські) Я смаглява, але вродлива, як кедарські намети, як завіси Соломонові.
5. Не дивіться, що я смаглява, — сонце опалило мене, брати мої розгнівалися на мене й поставили мене стерегти виноградники. І тому я не могла подбати про себе.
6. Скажи мені, коханий моєї душі, де ти пасеш? Де відпочиваєш опівдні? Навіщо мені марно блукати біля стад твоїх товаришів? (тобто — навіщо мені шукати тебе там, де тебе немає)
7. Якщо ти не знаєш, найпрекрасніша з жінок, то йди слідами овець і паси своїх козенят біля намету пастуха.
8. Моя кохана, ти подібна до кобилиці у фараоновій колісниці.
9. Прекрасні твої щоки під підвісками (прикраса для голови), твоя шия — в намистах,
10. для тебе вже приготовлені золоті підвіски та срібні намиста.
11. Як жених возлежить (за столом), так нард випромінює пахощі.
12. Немов торбинка з миром, що лежить на моїх грудях, — мій коханий.
13. Мій коханий — немов гроно винограду у виноградниках Ен-Ґеді.
14. О, ти прекрасна, моя кохана, прекрасні твої голубині очі!
15. О, ти прекрасний і приємний (солодкий) мій коханий! Наше ложе — пишна зелень (свіжа);
16. наше житло вкрите кедрами,
17. а стеля — з кипариса.

Розділ 2

1. Я нарцис Шаронський, я лілея долин.
2. Ти, моя кохана, серед інших дівчат — як лілея між тернами.
3. Мій коханий серед юнаків — як яблуня серед лісових дерев. Насолода сидіти під його тінню, і плоди його такі солодкі для мого піднебіння.
4. Він ввів мене до бенкетного дому (бенкету), і його знамено наді мною — любов.
5. Підкріпіть мене родзинками, освіжіть яблуками, бо я знемагаю від любові.
6. Його ліва рука під моєю головою, а права обіймає мене.
7. Благаю вас, мої подруги, (досл. Дочки Єрусалимські), сернами та польовими ланями (серни та лані; слова «цебаот» і «еалот» — у єврейському оригіналі це співзвучно з ім’ям Господа Саваофа); не тривожте любові, доки їй до вподоби.
8. Ось я чую голос мого коханого! Він стрибає по горах, скаче по пагорбах.
9. Мій коханий подібний до серни, до молодого оленя. Він стоїть біля стіни, дивиться у вікно, заглядає крізь ґрати.
10. І почав мій коханий говорити мені: Устань, моя кохана і прекрасна, вийди (давай підемо разом)
11. Поглянь, зима вже минула, дощі закінчилися;
12. квіти розцвіли на землі, настав час пісень (хвали, радості), голос горлиці чути в нашій землі,
13. смоківниці достигають, виноградні лози розпустилися й пахнуть. Устань, моя кохана і прекрасна, вийди (давай підемо разом)
14. Моя голубко, схована в ущелині скелі, під прикриттям стрімчака; дозволь мені побачити тебе, дозволь мені почути твій голос, бо твій голос солодкий, а обличчя твоє прекрасне.
15. Ловіть лисенят, які нищать виноградник, бо мій виноградник у цвіту, (тобто визволіть мене від того або тих, хто чи що загрожує моїй молодості, красі, невинності, чистоті)
16. Тільки мій коханий належить мені, а я йому; він пасеться серед лілій.
17. Поки ще дихає день і тікають тіні, повернися до мене, немов серна або молодий олень із ущелин гір.

Розділ 3

1. На ложі моєму вночі я шукала коханого мого, шукала і не знайшла.
2. Устану й обійду місто. На вулицях і площах я шукала коханого душі моєї; шукала його й не знайшла.
3. Зустріла я сторожів, які обходили місто. Чи не зустрічали ви коханого душі моєї?
4. Та ледве я відійшла від них, як знайшла коханого душі моєї. Я схопила його й не відпускала, доки не привела до дому матері моєї, до внутрішньої кімнати, де вона зачала* мене. (деякі тлумачі пояснюють, що слово зачала алегорично може означати «навчала»)
5. Благаю вас, мої подруги, (досл. Дочки Єрусалимські), сернами та польовими ланями (серни та лані; слова «цебаот» і «еалот» — у єврейському оригіналі це співзвучно з ім’ям Господа Саваофа); не тривожте любові, доки їй до вподоби.
6. Хто це, що підіймається (сходить) із пустелі, наче стовп диму від куріння мирри, ладану й усіляких пахощів купецьких?
7. Ноші Соломонові оточують шістдесят сильних воїнів Ізраїлевих.
8. Вони досвідчені воїни (дослівно: «захоплювати мечі вони навчилися в бою»), у кожного меч при стегні його на випадок небезпеки вночі.
9. Трон (носильний закритий трон — паланкін) зробив собі цар Соломон із кедрів ліванських,
10. підпори його зі срібла, а основу із золота, сидіння з пурпурової тканини; внутрішність його оздоблена (прикрашена) з любов’ю дочками Єрусалимськими.
11. Ідіть і подивіться, дочко Сіону, на царя Соломона у вінці, яким увінчала його мати в день одруження та веселощів.

Розділ 4

1. Ти прекрасна, кохана моя, очі твої, мов голубині, прекрасні під вуаллю (покривало для жінки), волосся твоє, мов стадо кіз, що спускаються з гір Ґілеадських;
2. зуби твої, мов отару овець після стрижки, що виходять із купальні: у кожної є пара, і неплідної немає між ними;
3. Губи твої — мов червона стрічка, уста твої прекрасні; щоки твої під вуаллю — мов половинки граната;
4. шия твоя, мов Давидова вежа, збудована для захисту; тисяча щитів висить на ній, міцних щитів;
5. двоє грудей твоїх, мов двоє близнят молодої сарни, що пасуться між лілеями.
6. Поки ще дихає день і тікають тіні, я дивлюся на гору мирри та на пагорб ладану.
7. Ти прекрасна, кохана моя, і немає в тобі вади.
8. Прийди до мене з Лівану, з вершини Амани, з вершини Сеніру та Гермону, з лігва лева, з гір леопардів.
9. Ти полонила моє серце, сестро моя, наречена моя, полонила моє серце одним поглядом, одним намистом на твоїй шиї.
10. 10. Які прекрасні твої ласки, сестро моя, наречена моя! Твої ласки кращі за вино, а пахощі твоїх мастей (олія) — кращі за всі аромати.
11. Мед стільниковий точать уста твої, наречена моя; мед і молоко — під язиком твоїм, а запах твого одягу — мов запах Лівану.
12. Замкнений сад — сестра моя, наречена моя, замкнений колодязь, запечатане джерело;
13. Твої пагони (паростки) — немов сад із гранатовими деревами, з найкращими плодами, кипер (назва куща, який використовували для фарбування волосся та нігтів) і нард; (ароматна олія)
14. нард і шафран (південна рослина або порошок із висушених приймочок цієї рослини, який використовували як харчовий барвник), очерет і кориця, запашні дерева, мирра й алое з усіма найкращими пахощами;
15. Джерело в твоєму саду — джерело живої води, що струменить із Лівану.
16. Підіймися, північний вітре, і прилети, південний, та повій на мій сад, і поллються (потечуть) його пахощі. Прийди, мій коханий, у мій сад і скуштуй його найкращих плодів.

Глава 5

1. Я прийшов у сад моєї сестри, нареченої; зірвав запашної мирри, їв мед із стільників, пив вино з молоком. Їж, мій друже, і пий досхочу!
2. Я сплю, але моє серце пильнує; ось стукає мій коханий, кажучи: «Відчини, моя сестро, моя кохана, моя непорочна голубко, бо моя голова вкрита росою, а мої кучері — нічною вологою».
3. Я без одягу, то навіщо мені його вдягати? Мої ноги вимиті, то навіщо мені їх забруднювати?
4. Мій коханий простягнув руку крізь отвір у дверях, і моє нутро схвилювалося (стогнати).
5. Я встала, щоб відчинити коханому; мої руки пахли миррою, і пальцями я відчинила засув замка.
6. Я відчинила моєму коханому, але він, не дочекавшись, пішов. Моя душа покинула мене; я кликала його й шукала, але не знайшла. Я кричала, та він не озвався.
7. Мене зустріли вартові, які обходили місто, побили мене, завдали мені ран і зірвали з мене моє покривало (літня накидка для жінок), ті, що стерегли міські стіни (міська стіна).
8. Заклинаю (благаю) вас, дочері Єрусалимські (мої подруги), якщо зустрінете мого коханого, скажіть йому, що я знемагаю від кохання.
9. Чим він кращий за інших коханих, що ти так благаєш нас?
10. Мій коханий світлий (обличчям) і рум'яний, він єдиний серед десяти тисяч;
11. голова його — чисте золото, кучері його — пучок пальмових гілок, чорні, як ворон;
12. очі його, як голуби біля потоків води, що купаються в молоці, вставлені в оправу (оправа для дорогоцінного каміння).
13. щоки його — запашні клумби, губи його — лілеї, що точать текучу мирру;
14. руки його — золоті кільця (стрижень, на якому висить двері, кільце), наповнені топазами, живіт його — виріб зі слонової кістки, покритий сапфірами;
15. ноги його — мармурові стовпи, поставлені на золотих основах, виглядом як добірні ливанські кедри;
16. уста його солодкі, дорогоцінний мій коханий і мій друг, дочері Єрусалимські.

Розділ 6

1. Куди пішов твій коханий, найпрекрасніша з жінок? Скажи, і ми допоможемо тобі знайти його.
2. Мій коханий спустився до саду, до запашних квітників (клумб), щоб пастися в саду й збирати лілеї.
3. Мій коханий, мій ніжний, пасеться між лілеями.
4. Прекрасна моя кохана, як Фірца (назва давньої столиці північного царства; буквально «вона приємна»), люба, як Єрусалим, грізна, як військо під прапорами (військо, що стоїть із піднятими прапорами, готове до бою)
5. Не дивися на мене, твої очі надто хвилюють мене.
6. Твоє волосся — як стада кіз, що спускаються з гір Ґілеадських; твої зуби — як отара овець після стрижки, що виходять із купальні: у кожної є пара, і жодна не безплідна серед них;
7. твої щоки під вуаллю — як половинки граната;
8. Шістдесят цариць, вісімдесят наложниць і дівчат без ліку,
9. але моя єдина голубка, моя непорочна — одна-єдина у своєї матері, чиста та народжена. Дівчата побачили її й прославили, цариці та наложниці вихваляли її.
10. Хто ця, що виглядає, як зоря, прекрасна, як місяць, ясна, як сонце, грізна, як військо під прапорами?
11. Я спустилася до горіхового саду, щоб подивитися на зеленіючі долини, побачити, чи розпустилася виноградна лоза, чи зацвіли гранатові дерева.
12. Знаюча життя, посаджена на колісниці знатних.

Розділ 7

1. Обернися, Суламито! (умиротворена) Обернися, щоб ми подивилися на тебе. Що ви дивитеся на Суламитку, як на танець Манаїмський (або переможний танець, танець двох таборів)?
2. Прекрасні твої ноги в сандалях, знатна дочко! Округлість стегон твоїх — оздоба, витвір рук майстерного митця;
3. живіт твій — кругла чаша, з якої не вичерпується запашне вино, лоно твоє — мов сніп пшениці, оточений лілеями;
4. два твої груди — мов двійня молодої сарни;
5. шия твоя — немов вежа зі слонової кістки; очі твої — озера Хешбонські біля брами Бат-Раввима, обличчя твоє — Ліванська вежа, що дивиться (високо піднята вежа для спостереження) на Дамаск;
6. голова твоя — Кармил, волосся на голові твоїй — мов пурпур; вони полонять навіть царя.
7. Ти прекрасна, приваблива, кохана, розкішна!
8. Ти висока й струнка, мов пальма (фінікова пальма), груди твої — мов виноградні грона.
9. Я сказав: «Піднявся б я на цю пальму, ухопився б за її гілки». Груди твої були б виноградними гронами, а пахощі обличчя твого — мов аромат яблук;
10. а уста твої — мов найкраще вино. Воно тече просто до коханого, на втомлені уста.
11. До коханого мого — моє бажання.
12. Ходімо, мій коханий, у поля і переночуємо в селах;
13. встаньмо вранці й підемо до виноградників: подивимося, чи розпустилася виноградна лоза, чи розкрилися бруньки, чи зацвіли гранатові дерева; і там я віддамся тобі, мій коханий.
14. Мандрагори (мандрагорові яблука; вважалося, що їхній запах збуджує любов) уже випустили пахощі біля наших дверей; для тебе я зберегла багато плодів старих і нових, мій коханий!

Розділ 8

1. Як би я хотіла, щоб ти був моїм братом, якого годувала грудьми моя мати. Тоді, зустрівши тебе на вулиці, я відкрито цілувала б тебе, і мене не засудили б (на Сході лише брат із сестрою могли обмінюватися поцілунками в громадському місці).
2. Я повела б і привела тебе до дому моєї матері. Ти навчав би мене, а я напувала б тебе запашним (букв. приправленим) вином, соком гранатових яблук.
3. Його ліва рука під моєю головою, а права обіймає мене.
4. Благаю вас, мої подруги (досл. Дочки Єрусалимські), сернами та польовими ланями (серни й лані; слова «цебаот» і «еалот» — в єврейському оригіналі це співзвучно з ім’ям Господа Саваофа); не тривожте любові, доки їй не заманеться.
5. Хто це, що підіймається (сходить) у пустелі, прихилившись до свого коханого? Я розбуджу тебе під яблунею, там, де твоя мати народила тебе.
6. Поклади мене, як печатку, на своє серце (груди), як перстень на свою руку. Бо сильна любов, як смерть, і сувора (жорстока) ревність, як шеол (шеол — пекло, могила, підземний світ), де палає вогонь полум’яний.
7. Великі води не зможуть загасити любов, і потоки не затоплять її. Якщо хтось віддасть за любов усе своє багатство, то не буде зневажений і відкинутий.
8. Є в нас молодша сестра, у якої ще не виросли груди. Що ми робитимемо, коли її свататимуть?
9. Якби вона була стіною, ми збудували б укріплення (фортецю, укріплений табір) зі срібла (сенс — ми зробили б її недоступною для інших), якби вона була дверима (воротами), ми оббили б її кедровими дошками (сенс — ми забили б ці двері дошками, щоб ніхто не пройшов).
10. Я — стіна, а мої груди — мов вежі. В його очах я досягла повноти (він радітиме мені).
11. Виноградник Соломона у Ваал-Гамоні (багатолюдному) був відданий сторожам, і він приносив тисячу сиклів срібла.
12. А мій виноградник — при мені. Нехай Соломон залишить собі тисячу, а сто нехай дасть тим, хто стереже плоди.
13. Ти живеш у саду, і друзі чують твій голос. Дай же й мені почути твій голос.
14. Утікай, мій коханий, будь подібний до сарни або молодого оленя на горах пахощів!