Люди, які ближче знайомі з нашим служінням, чули багато свідчень про те, як хворі отримували зцілення органів тіла після того, як звучало слово знання. Це відбувається часто.
(1 Кор. 12:8–10) 8 Одному Дух дає слово мудрості; іншому той самий Дух дає слово знання; 9 одному тим самим Духом дається віра; іншому — дари зцілень тим самим Духом. 10 Одному — сили чинити чудеса; іншому — пророцтво; третьому — здатність розрізняти духів; іншому дано різні мови, а комусь — здатність тлумачити сказане цими мовами.
Я хочу пояснити, що, найімовірніше, це не дар «слова знання», а один із дарів «зцілень». Я називаю це «знанням про хворобу, яка зцілюється» або «знанням про дію Святого Духа».
Як це працює на практиці?
Зазвичай цей дар проявляється раптово, а не за нашим «запитом» чи бажанням. Ти просто починаєш це отримувати. Найчастіше це приходить під час спільної (масової) молитви за хворих. Це відбувається не щоразу, але у 8 із 10 випадків.
Багато хто плутає цей дар із відчуттями у власному тілі, і це небезпечно. Я впевнений, що під час служінь половина людей щось відчуває. Люди відчувають, що десь у них стало тепло, десь заболіло, десь заніміло тощо, і це реакція їхнього тіла на цілющу силу в цьому місці. Тобто вони відчувають, що приймають, але це не означає, що вони зараз відчувають дію Святого Духа в інших тілах. У цьому й полягає різниця.
Дух Святий, розуміючи, що біля кафедри зараз стоїть Його людина, яка вивільняє в зал слово, віру, силу… а в залі зараз стоять люди й приймають слово, віру, силу. Відповідно, Дух Святий дає ведучому відчути, що зараз відбувається в тілах людей, а люди в залі, своєю чергою, відчувають, що в їхніх тілах щось відбувається.
Можна сказати й інакше: коли люди щось відчувають у своїх тілах, Дух Святий посилає ці відчуття ведучому, щоб і він знав, що зараз відбувається.
Ведучий може реагувати на це або ні.
Якщо під час служіння є час, я можу поділитися тим, що відбувається, а якщо бачу, що часу мало, просто продовжую служіння, не вивільняючи того, що знаю або бачу. Я спокійний, бо Дух Святий зробить те, що потрібно.
Є багато тонкощів, пов’язаних із цим даром, але головне — нічого не вигадувати й не плутати власні відчуття з тим, що приходить від Духа. І дуже важливо бути абсолютно здоровою людиною, щоб, наприклад, коли в лікті раптово з’явився біль, ти міг бути впевнений: це не твій біль, а в залі відбувається зцілення.
Що частіше ти практикуєшся в цьому дарі, то більшою стає твоя чутливість до цього прояву дару. Так ми розвиваємо наші духовні сенсори.
