Пастор Дмитро Лео розкриває закони, особливості та сфери впливу трьох паралельно існуючих царств — Царства Божого, царства темряви та царства світу. Ви дізнаєтеся, як саме веде боротьбу кожне царство і які сили для цього використовуються. Школа проходила на базі Церкви «Благословення Отця».
1. Бог створив людину і дав їй владу над землею
На початку Бог створив людину за Своїм образом і подобою та дав їй повеління взяти землю під свою владу й панувати над усіма творіннями.
Бут. 1:28 І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте* нею, і пануйте над морськими рибами, і над птахами небесними, і над кожною твариною, що плазує по землі.
* володійте – підкорювати, поневолювати, підпорядковувати (означає завоювати й узяти під свою владу)
Щоб глибше зрозуміти значення цього слова в івриті, розгляньмо ще кілька місць, де це слово вживається в тому самому значенні.
Чис. 32:29 і сказав їм Мойсей: якщо сини Ґадові та сини Рувимові перейдуть із вами за Йордан, усі озброєні на війну перед Господом, і земля буде підкорена перед вами, то віддайте їм Ґілеадський край у володіння;
Іс. Нав. 18:1 І зібралася вся громада синів Ізраїлевих у Шіло, і поставили там скинію зборів, бо земля була підкорена ними.
Бог заповів людині – оволодіти землею, панувати над тваринами. Однак сатана спокусив людей, і вони впали в гріх. Таким чином, гріх і смерть увійшли в людину (Рим. 5:12), і було втрачено Божу подобу та владу над землею. Земля також стала проклятою через гріх (Бут. 3:17).
Далі сатана приступив до Каїна й спокусив його вбити. Після цього Каїн і його нащадки стали прокляті землею (Бут. 4:11). У Біблії сказано, що саме диявол причетний до цього вбивства.
1 Ів. 3:12 не так, як Каїн, [який] був від лукавого й убив брата свого.
Ів. 8:44… Він (диявол) був душогубом від початку й не встояв в істині, бо немає в ньому істини.
2. Влада над землею передана сатані
Згідно з Євангелієм від Луки, влада над усією землею була передана сатані. Він не взяв її сам — цю владу йому віддали Адам і Єва.
Лк. 4:5 І, звівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства всесвіту в одну мить і сказав Йому диявол: Тобі дам владу над усіма цими [царствами] та їхню славу, бо вона передана мені, і я даю її, кому хочу; тож коли Ти поклонишся мені, то все буде Твоє.
Під оманою диявола люди на землі швидко розбещувалися, поневолювалися злом і знищували самих себе. Бог послав потоп і знищив усіх людей, які згрішили, залишивши лише одного праведника, Ноя, з його сім’єю. Однак дуже скоро люди знову почали грішити й наповнили землю злом. Перебуваючи під владою диявола, люди робили собі богів, поклонялися ідолам, духам, мертвим і чинили інші мерзоти.
3. Бог обрав Собі народ і наказав завоювати частину землі
Бог обрав Собі народ, щоб вони були Його народом, а Він був їхнім Богом. Народ, який постраждав від єгипетського рабства, Бог вивів на свободу великими чудесами й знаменнями. У пустелі Бог дав народові заповіді, завдяки яким вони мали жити й відрізнятися від усіх інших нечестивих народів. Після того як Бог уклав із Ізраїлем Завіт, Він повів їх до обітованої землі. Бог наказав ізраїльському народові завоювати обітовану землю.
Лев. 20:24 і сказав Я вам: ви володійте* їхньою землею, і вам віддаю в спадок землю, в якій тече молоко та мед. Я Господь, Бог ваш, що відділив вас від усіх народів.
* володійте – проганяти, виганяти, позбавляти володіння, оволодівати.
Боязливі розвідники злякалися мешканців, які населяли обітовану землю, і розпускали лихі чутки по всьому Ізраїлю (Чис. 13:33). Зрештою ізраїльський народ злякався, не послухався Бога й не заволодів землею. За непослух і бунт Бог залишив ізраїльський народ мандрувати сорок років пустелею, доки не вимерли всі люди, які не послухалися Його.
Потім двоє провідників — Ісус Навин і Халев знову повели ізраїльський народ заволодіти обітованою землею. Їм це вдалося. Однак народ знову не послухався Бога. Потрібно було повністю винищити всіх, хто жив на тій землі.
Чис. 33:52–53 то виженете від себе всіх мешканців землі та знищите всі зображення їхні, і всіх литих ідолів їхніх знищите, і всі висоти їхні зруйнуєте; і візьмете землю у володіння та оселитеся на ній, бо Я даю вам цю землю у володіння;
Чис. 33:55–56 якщо ж ви не виженете від себе мешканців землі, то ті, що залишаться з них, будуть колючками для очей ваших і голками для боків ваших та будуть тіснити вас на землі, на якій ви житимете; і тоді, що Я задумав зробити їм, зроблю вам.
Ізраїльський народ не послухався Бога й почав наслідувати звичаї тих народів, які там жили. Зрештою ізраїльтяни порушили Завіт із Богом, впали в ідолопоклонство, чаклунство та інші гріхи, за що Бог був змушений посилати на них покарання. Коли народ каявся, Бог милував їх. Потім народ знову починав грішити, і Бог знову карав його — так тривало сотні років.
Через пророків Бог пообіцяв дати Ізраїлю Царя, Месію, Який принесе мир, і Його Царству не буде кінця.
4. Бог послав Сина, щоб влада над землею перейшла до Нього
Син Божий зійшов із Небес, щоб відібрати владу в диявола та викупити для Бога всіх людей із влади гріха й смерті. На самому початку служіння Ісуса диявол спокушав Його, пропонуючи дати владу над усією землею, якщо Ісус поклониться йому. Диявол нагадав Ісусу, що вся влада досі належить йому.
Лк. 4:5…Тобі дам владу над усіма цими [царствами] та їхню славу, бо вона передана мені, і я, кому хочу, даю її; отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє.
Незадовго до розп'яття Ісус проголосив, що настав час суду над князем цього світу (дияволом) і він буде вигнаний геть.
Ів. 12:31 Нині суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть. І коли Я буду піднесений від землі, усіх приверну до Себе.
Після воскресіння Ісуса Христа Дух Святий свідчить світові правду про суд: диявол тепер засуджений.
Ів. 16:8 і Він (Дух Святий), прийшовши, обвинуватить світ щодо гріха, праведності та суду: щодо гріха, бо не вірують у Мене; щодо праведності, бо Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене; щодо суду, бо князь цього світу засуджений.
Перед вознесінням на небо Ісус сказав учням, що Йому дана вся влада на небі та на землі.
Мт. 28:18 І, наблизившись, Ісус сказав їм: дана* Мені всяка влада на небі та на землі.
* дана – віддана, передана
Колись перший Адам зробив помилку й передав правління над землею дияволу, але потім другий Адам — Ісус (1 Кор. 15:45) забрав у диявола цю владу.
Більше того, Ісус отримав владу не лише над небом і землею, а й над усіма живими істотами у Всесвіті, тобто над усім, що було створене Богом.
Флп. 2:9–11 Тому й Бог звеличив Його та дав Йому ім’я, вище за всяке ім’я, щоб перед ім’ям Ісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і підземних, і всякий язик визнав, що Господь Ісус Христос — на славу Бога Отця.
Панування диявола над землею закінчилося. Ісус став Царем царів і Господом панів навіки, і Його Царству не буде кінця.
Лк. 1:33…і царюватиме над домом Якова навіки, і Царству Його не буде кінця.
5. Ісус доручив Царство Боже Церкві та дав владу
Ісус вознісся на небо й сів праворуч Отця (Мк. 16:19) та доручив Своє Царство Своєму народу – Церкві (Лк. 22:29; Кол. 1:13). Царство Боже прийшло на землю.
Відтоді, як Дух Святий зійшов на землю, почалося формування та розбудова Церкви Господа. Церква отримала владу й силу — нести Євангеліє та поширювати Царство Боже на землі. Церква покликана бути Його царями та священниками, щоб царювати з Ісусом і здійснювати Божу волю.
Мт. 18:18 Поправді кажу вам: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі; і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі.
Ів. 20:23 Кому простите гріхи, тому простяться; на кому залишите, на тому залишаться.
Ісус дав Церкві всю владу й усі повноваження царів і священників, щоб Царство Боже поширювалося й розширювалося.
Що має робити Церква?
1. Молитися про те, щоб Царство Боже продовжувало приходити й поширювалося по всій землі.
Мт. 6:9 Моліться ж так: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі;
2. Іти й розповідати всьому світові Добру звістку (Євангеліє): диявол засуджений, Ісус Царює, а в Його Крові є прощення всіх гріхів. Люди, які повірять і приймуть Ісуса своїм Господом, матимуть вічне життя. Однак люди, які не приймуть цього спасіння, підуть із дияволом та ангелами на вічні муки.
Мк. 16:15–16 І сказав їм: ідіть по всьому світу й проповідуйте Євангеліє всьому творінню. Хто увірує й охриститься, спасеться; а хто не увірує, буде засуджений.
Мт. 28:19–20 Тож ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам; і ось Я з вами по всі дні до кінця віку. Амінь.
4. Руйнувати справи диявола.
Мк. 16:17–18 А тих, хто увірує, супроводитимуть такі знамення: моїм ім'ям виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами; братимуть змій; і коли вип'ють щось смертоносне, не зашкодить їм; покладуть руки на хворих, і вони одужають.
Висновок. Хто править над цим світом?
Бог створив людину за Своїм образом і подобою та дав повеління панувати над землею і творінням. Сатана спокусив Адама та Єву, і вони згрішили. Внаслідок цього гріх і смерть увійшли в людей, і вони втратили Божу подобу та дану їм владу над землею. Так влада перейшла до сатани.
Далі, під обманом і владою сатани люди почали швидко розбещуватися, поневолюватися злом і знищувати самих себе. Бог був змушений послати потоп і знищити всіх, хто згрішив, залишивши лише одного праведника Ноя з його родиною. Однак дуже скоро люди знову почали грішити, і земля знову наповнилася злом.
Потім Бог обрав Собі народ, щоб вони були Його народом, а Він був їхнім Богом. Він вивів цей народ на свободу великими чудесами й знаменнями, показавши, що Він — єдиний Бог. Бог дав ізраїльському народові заповіді, завдяки яким вони мали жити й відрізнятися від усіх інших нечестивих народів.
Після того як Бог уклав з Ізраїлем Завіт, Він повів їх до обітованої землі. Бог наказав їм заволодіти цією землею. Ізраїльтяни злякалися й відмовилися, за що й були покарані.
Пізніше Ісус Навин і Халев повели нове покоління ізраїльтян і заволоділи обітованою землею. Однак народ знову не послухав Бога й не винищив повністю тих, хто жив на цій землі. Унаслідок цього народ Ізраїлю порушив Завіт із Богом, впав в ідолопоклонство, чаклунство та інші гріхи, за що був покараний. Ізраїльтяни каялися, і Бог милував їх. Потім Ізраїль знову починав усе спочатку, і Бог знову карав їх. Так тривало сотні років.
У визначений час Бог послав Свого Сина Ісуса Христа, щоб забрати владу в диявола й викупити всіх людей від влади гріха та смерті. Ісус зробив це й виконав волю Отця. Перед вознесінням на небо Ісус сказав Своїм учням, що тепер Йому дана вся влада на небі й на землі.
Отже, перший Адам припустився помилки й передав правління над землею дияволу, але другий Адам – Ісус знову забрав цю владу. Панування диявола над землею і творінням закінчилося. Ісус став Царем царів і Господом панів навіки. Царство Боже зійшло на землю.
Потім Ісус вознісся на небо, сів праворуч Отця й доручив Своє Царство Церкві. Відтоді, як Дух Святий зійшов на землю, почалося формування й розбудова Його Церкви. Церква Ісуса Христа отримала владу й силу — нести Євангеліє та поширювати Царство Боже. Церква була покликана бути Його царями й священниками, щоб царювати з Ісусом і здійснювати Божу волю на землі.
Ісус дав Церкві всю владу й усі повноваження царів і священників, щоб Царство Боже поширювалося й розширювалося.
Церква повинна:
- Молитися про те, щоб Царство Боже продовжувало приходити й поширювалося по землі.
- Іти й розповідати всьому світу добру звістку (Євангеліє), що диявол засуджений, Ісус царює, а в Його Крові є прощення всіх гріхів.
- Вона повинна руйнувати справи диявола, виконуючи Божу волю.
Хто ж править над світом?
Ісус є Царем царів і Господом усіх панів, і Його Царству вже не буде кінця. Його Ім'я вище за всяке ім'я у Всесвіті. Його Царство прийшло на цю землю й розширюється вже понад дві тисячі років. Його народ, царі та священники – це Його Церква, через яких звершуються Божа воля та Божі наміри на землі.
Церква має в імені Ісуса всі повноваження та владу. Церква повинна царювати й розширювати це Царство аж до самого пришестя Господа Ісуса Христа. Він пообіцяв:
Мт. 28:20… Я з вами в усі дні до кінця віку. Амінь.
Кінець першого уроку.
Джерело: Церква «Благословення Отця»
Автор: Дмитро Лео
