Урок 1. З чого все починалося. Прихований окультизм. Дмитро Лео

9 червня 2021

Урок 1. З чого все починалося. Школу «Прихований окультизм» уклав старший пастор церкви «Благословення Отця» — Дмитро Лео у 2010 році.

Окультні організації вже не ховаються, як раніше, і виходять на світло. Вони всюди лобіюють окультизм: через фільми, одяг, іграшки, символи, рекламу, відкриття ворожильних салонів тощо. Лідери окультних орденів і таємних товариств зараз заявляють у ЗМІ, що їм більше не потрібно ховатися, як раніше, — світ уже готовий до приходу єдиного світового порядку.

З чого все починалося

Перший опис окультної практики, який ми знаходимо у Святій Біблії, — це ворожіння Лавана.

Бут. 30:27 І сказав йому Лаван: о, коли б я знайшов милість в очах твоїх! Я помічаю, що Господь благословив мене через тебе.

Слово «помічаю» згідно з номерами Стронга перекладається як: ворожити, чаклувати, передбачати, здогадуватися. А синоніми цього слова: чаклун, волхв, ворожбит, астролог, таємнознавець, мудрець; пророкувати, чаклувати, провіщати. У новому перекладі Біблії це слово так і перекладено: «Я дізнався через ворожіння, що Господь благословляє мене завдяки тобі…»

І це ще не все, що робив Лаван. У наступному розділі Лаван — перша людина, описана у Святій Біблії, яка мала домашніх божків (ідолів). Коли Яків утікав зі своїми дружинами, Рахіль украла в Лавана його ідолів.

Бут. 31:19 І коли Лаван пішов стригти свою отару, то Рахіль викрала ідолів, які були в її батька.

Ці ідоли були цінними для Лавана, тому, коли він наздогнав Якова, то обшукав усе його майно, щоб знайти їх.

Яків же не знав про ідолів, однак дуже скоро в його сім'ю прийшли біди. Сихем, син Еммора, зґвалтував його доньку Діну.

Бут. 34:1 Діна, донька Лії, яку вона народила Якову, вийшла подивитися на дочок тієї землі. Бут. 34:2 І побачив її Сихем, син Еммора Євеянина, князя тієї землі, і взяв її, і спав із нею, і вчинив над нею насильство.

Наступною бідою стала помста Симеона та Левія за їхню сестру. Вони мечами вбили всіх чоловіків міста Сихема і повністю пограбували його.

Бут. 34:25 Третього дня, коли вони були в хворобі, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожен свій меч, і сміливо напали на місто, та вбили весь чоловічий рід; Бут. 34:26 і самого Еммора та Сихема, його сина, вбили мечем; і взяли Діну з дому Сихемового та вийшли. Бут. 34:27 Сини Якова прийшли до вбитих і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру. Бут. 34:28 Вони взяли їхню дрібну та велику худобу, їхніх ослів і все, що було в місті, та все, що було в полі; Бут. 34:29 і все їхнє багатство, усіх їхніх дітей та їхніх жінок узяли в полон і пограбували все, що було в домах.

Унаслідок цього випадку праведний Яків, який намагався жити в мирі з усіма, став ненависним жителям тієї землі.

Бут. 34:30 І сказав Яків Симеонові та Левію: ви збентежили мене, зробивши мене ненависним жителям цієї землі, Ханаанеям і Ферезеям. У мене людей мало; вони зберуться проти мене, поб'ють мене, і я буду знищений — я і мій дім.

Вчинок синів дуже засмутив Якова. Наприкінці свого життя, коли Яків роздавав благословення своїм синам, цим двом він не дав благословень через їхню жорстокість.

Бут. 49:5 Симеон та Левій — брати, знаряддя жорстокості — їхні мечі; Бут. 49:6 до їхньої ради нехай не ввійде душа моя, і до їхнього зібрання нехай не долучиться слава моя, бо у своєму гніві вони вбили мужа, а у своїй сваволі перерізали жили тельця; Бут. 49:7 проклятий їхній гнів, бо жорстокий, і їхня лють, бо люта; розділю їх у Якові та розпорошу їх в Ізраїлі.

Бог же сказав Якову зібрати всіх і повернутися до Бет-Елу, але перед тим, як вирушити в дорогу, Яків зробив дещо дуже важливе:

Бут. 35:2 І сказав Яків своєму домові та всім, хто був із ним: викиньте чужих богів, які є у вас, очистьтеся та змініть свій одяг; Бут. 35:3 встаньмо й підемо до Бет-Елу; там я споруджу жертовник Богові, Який почув мене в день моєї біди та був зі мною в дорозі, якою я ходив. Бут. 35:4 І віддали Якову всіх чужих богів, що були в їхніх руках, і сережки, що були у їхніх вухах, а Яків закопав їх під дубом, що біля Сихема. Бут. 35:5 І вирушили вони. І був Божий жах на навколишніх містах, і вони не переслідували синів Якова.

Це була перша згадка у Святій Біблії про те, як хтось наказує комусь позбутися своїх божків (ідолів). До речі, читаючи цей уривок Писання, я запитав себе: чому разом з ідолами люди віддавали і сережки? Я набрав слово «сережки» у Вікіпедії та Російському гуманітарному енциклопедичному словнику — і ось що там написано.

Вікіпедія. Сережки з'явилися саме як чоловіча, а не жіноча прикраса. Уже в стародавній Азії 7 тисяч років тому виготовляли сережки для чоловіків. Для стародавніх єгиптян та ассирійців сережка символізувала гомосексуальне становище в суспільстві. Сережка в Стародавньому Римі викривала раба. Давні греки, які носили сережки, заробляли собі на життя проституцією. Багаті гречанки та заможні римлянки із задоволенням носили сережки з перлами, демонструючи оточенню своє гомосексуальне становище. Геї з вищої знаті віддавали перевагу розкоші та магії яскравіших і строкатіших каменів, обираючи для світських виходів сережки з топазами, гранатом або сапфіром.

Російський гуманітарний енциклопедичний словник. Сережки — вушні прикраси. У народних уявленнях сережки мали особливу магічну силу, захищаючи людину від злих духів. Тому жодна російська жінка не ходила без сережок. Щойно дівчинка починала ходити, їй проколювали вуха й вставляли сережки або кільця.

Очевидно, що в ті часи сережки були не просто прикрасою, інакше їх не віддали б разом з ідолами. Сережки були певним чином пов’язані з гріхом та ідолопоклонством.

Так перших ідолів було знищено, а люди Якова очистилися. Однак щойно вони прийшли до Бет-Елу, від тяжких мук під час пологів померла кохана дружина Якова — Рахіль. Це єдина жінка, описана у Святій Біблії, яка померла такою смертю.

Бут. 35:16 І вирушили з Бет-Елу. І коли до Єфрати залишалося ще деяку відстань, Рахіль народила, і пологи її були тяжкими. Бут. 35:17 Коли ж вона мучилася під час пологів, повитуха сказала їй: не бійся, бо й це тобі син. Бут. 35:18 І коли виходила з неї душа, бо вона помирала, то назвала його ім’ям: Беноні. Але батько його назвав його Веніямином.

Точна причина її страждань і смерті не описана, але більшість богословів сходяться на думці, що причиною були ідоли, які вона вкрала у свого батька Лавана, потім сховала їх і внесла до дому свого чоловіка Якова. Водночас Яків сам проголосив смертний вирок тому, у кого були ці ідоли.

Бут. 31:32 у кого знайдеш своїх богів, той не буде живий; при наших родичах довідайся, що в мене, і візьми собі. Яків не знав, що Рахіль украла їх.

Усі уроки

Пожертвування
Ваші пожертвування допомагають нам служити багатьом людям. Дякуємо за вашу щедрість!